Запрошуємо на онлайн-засідання круглого столу
«Перший астроном Чорноморського флоту:
історико-джерелознавчі дослідження»
15 грудня о 14.00 на платформі Zoom відбудеться онлайн-засідання круглого столу «Перший астроном Чорноморського флоту: історико-джерелознавчі дослідження», присвячене астроному, директору Миколаївської астрономічної обсерваторії К.Х. Кнорре.
Під час заходу розглядатимуться питання щодо багатогранної діяльності та наукової спадщини відомого миколаївського ученого.
Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у засіданні.
Підключення до заходу: https://us02web.zoom.us/j/81714344036?pwd=am43Q3I2TzllRVVxSEdJaFBieWVKUT09
Ідентифікатор заходу: 817 1434 4036
Код доступу: 123456
Участь у заході підтверджується заповненням онлайн-заявки за посиланням:
https://forms.gle/WcLhPAkyb63gvCpm9
Контактна особа:
Серебрякова Тетяна Василівна,
тел. 37-32-89
* * *
Астрономічна обсерваторія імені професора Н. Д. Каліненкова
Історія створення, основне обладнання обсерваторії і викладання астрономії
Історія обсерваторії нерозривно пов’язана з викладанням астрономії в Миколаївському університеті. До офіційного наказу про створення обсерваторії в 1970 році астрономію читали відомі вчені: в 20-і роки Б. П. Остащенко-Кудрявцев, згодом професор Київського університету, та І. В. Іванов; в 30-і доктор Л.І.Семенов; в 40-і та 50-і доктор Г. К. Циммерман. На початку 60-х років на роботу в університет з Миколаївського відділення Головної астрономічної обсерваторії АН СРСР переходить Іван Павлович Дзюба. Будучи дуже діяльною людиною і розуміючи, що для серйозного викладання необхідна база, він придбає декілька шкільних телескопів, невеликий планетарій, будує астрономічний павільйон, в який встановлюється астрономічний візуальний рефрактор (АВР-2) з діаметром об’єктиву 200 міліметрів. І. П. Дзюба привніс в навчальний заклад нове відношення до астрономії, як учбового предмета. Після нього деякий час в інституті викладали астрономію Г. М. Петров та Н. В. Каліхевич.
З 1967 року астрономію в МДПІ починає викладати Никифор Дмитрович Каліненков. Розуміючи, що з телескопом АВР-2 не можна провести серйозних наукових досліджень, Н. Д. Каліненков на власні кошти починає будівництво 400 міліметрового рефлектора системи Річчі-Кретьєна.
16 січня 1970 року ректором МДПІ був підписаний наказ №11 про створення учбово-наукової лабораторії «Астрономічна обсерваторія», завідуючим якою був призначений Н. Д. Каліненков, а 11 лютого 1970 року на 400 міліметровому телескопі було отримано перший знімок Місяця. Почалася довга кропітка робота, що тривала чверть віку, по створенню унікального учбово-наукового комплексу. У 1975 році в обсерваторії був встановлений 702-мм рефлектор системи Касегрена, виготовлений за проектом та безпосередньою особистою участю Никифора Дмитровича.
У теперішній час обсерваторія має в своєму розпорядженні обладнання, що включає вказані вище телескопи, ПЗЗ-камери, фотографічні астрокамери (діаметром 100 і 210 міліметрів), навісні і лабораторні спектрографи, модель 4-х метрового радіотелескопа, та інші прилади, необхідні для проведення занять і наукових досліджень.
У 1980 році відповідно до рішення Ради по підготовці астрономічних кадрів АН СРСР і рішенням Міністерств освіти СРСР і УРСР тоді ще в Миколаївському державному педагогічному інституті відкрито спеціальність «Фізика та астрономія». Для цього було дві підстави: по-перше, матеріальна база, краща в Союзі серед педвузів; по-друге, професійна кадрова забезпеченість.
Щорічно на спеціальність «Фізика та астрономія» зараховувалось 25 студентів. Викладання астрономічних дисциплін проводили професор Н. Д. Калиненков, доценти І. М. Хейфець, О. О. Панько, С. С. Гузій. Більшість випускників спеціальності успішно працюють в школах міста і області. Деякі, почавши серйозно займатися наукою ще в студентські роки, по закінченні університету продовжили навчання в аспірантурі Кримській астрофізичній обсерваторії, в аспірантурах інших університетів.
17 червня 1996 року наказом ректора і відповідно до рішення Вченої Ради МДПІ Астрономічної обсерваторії було присвоєно ім’я професора Н. Д. Каліненкова.
У 2002 році малої планеті № 12976 присвоєно ім’я Kalinenkov.
Наукова, методична і просвітницька робота
В обсерваторії проводиться серйозна наукова робота в таких напрямках: спостереження малих тіл Сонячної системи, фотометрія зірок, наземна підтримка космічних досліджень.
Спостереження малих тіл було розпочато в обсерваторії з фотографування в 1970 році комети Беннета. З 1985 по 1987 роки співробітники обсерваторії брали участь в міжнародній науковій програмі спостережень комети Галлея. По результативності спостережень АО МДПІ спільно з Миколаївським відділенням ГАО АН СРСР (зараз Миколаївська астрономічна обсерваторія) зайняла 6 місце в світі серед астрономічних закладів. Результати визначень координат комети Галлея використовувалися для коригування руху космічних апаратів «Вега-1» і «Вега-2», які виконували політ до комети. В різні роки в обсерваторії проводилися спостереження комет: IRAS-Араки-Олкока, Ліллера, Бредфілда, Леві, Остіна, Мюллера, Хіакутаке, Гейла-Боппа; та вибраних астероїдів.
У 1988 році обсерваторія брала участь у програмі спостережень супутників Марса з метою уточнення їх орбіт. Ця робота виконувалась для корегування руху космічних апаратів «Фобос-1» та «Фобос-2», які були послані до супутників Марсу.
З 1987 по 1991 роки колектив обсерваторії спільно з Інститутом космічних досліджень АН СРСР виконував роботу по розробці та виготовленню діючої моделі суцільнометалевого телескопа субміліметрового та інфрачервоного діапазонів спектру. Телескоп був призначений для установки в складі бортової оптико-кріогенній системи на космічних апаратах по програмі «Аеліта». Результатом цієї роботи було виготовлення трьох телескопів, які не мали на той момент аналогів у світі.
З 1992 року обсерваторія бере участь в роботі по пошуку оптичних кандидатів на ототожнення з рентгенівськими та гамма-джерелами, зареєстрованими космічними обсерваторіями за проектом «INTEGRAL».
Обсерваторія працює у співробітництві з Миколаївською астрономічною обсерваторією, Кримською астрофізичною обсерваторією, Головною астрономічною обсерваторією НАН і обсерваторіями університетів України. Крім того, обсерваторія має широкі міжнародні зв’язки: з Інститутом космічних досліджень РАН, Спеціальною астрофізичною обсерваторією РАН, Інститутом астрофізики Андалусії (Гранада, Іспанія), астрономічними обсерваторіями Чехії, КНР, Південної Кореї та іншими науковими установами світу.
Співробітники обсерваторії приймали активну участь в міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях і симпозіумах. Серед них можна виділити наступні: 2-й з’їзд Європейського астрономічного товариства (Торунь, Польща, 1993 р.); з’їзди Української астрономічної асоціації (Київ); нараду Джорджія астрономічного товариства (шт. Делавер, США, 1995 р.); JENAM-98, 7 TH European & Annual Czech Astronomical Society Conference «Prospects of Astronomy and Astrophysics for the New Millennium» (Чехія, 1998 р.); Міжнародна меморіальна конференція «Астрономія 2000» (Одеса, Україна, 2000 р.); Міжнародні гаммовскі школи-конференції (2007 р., 2015 р., 2018 р. Одеса, Україна); Workshop on robotic autonomous observatories (Іспанія, Китай, 2009 р., 2011 р., 2013 р., 2015 р., 2017 р., 2019 р.).
На базі АОК проводилися наукові конференції при участі вітчизняних і зарубіжних вчених. Двічі збиралася Рада по підготовці астрономічних кадрів АН СРСР. З лекціями перед студентами виступали відомі вчені-астрономи: академік В. В. Соболев, академік О. В. Добровольський, професор І. А. Климишин, професор К. І. Чурюмов та інші провідні фахівці астрономічної науки. Обсерваторію відвідували колеги з астрономічних установ Іспанії, Чехії, Польщі, Канади.
У 2007 році на базі Астрономічної обсерваторії Миколаївського державного університету проведено щорічний форум «Астрофест-2007».
На сучасному етапі обсерваторія веде програму спостережень зір з періодами, що змінюються . Спільно з інститутом астрофізики Андалусії (IAA, Гранада, Іспанія) проводяться довгострокові роботи з дослідження природи гамма-спалахів, одного з найбільш енергетично сильних явищ, що спостерігаються у Всесвіті, а також в міжнародному проекті створення роботизованих астрономічних телескопів BOOTES.
Співробітниками обсерваторії написано більш ніж 300 наукових і науково-популярних та методичних робіт, серед яких 18 монографій, присвячених основним астрономічним дисциплінам, були підготовлені професором Н. Д. Каліненковим.
Протягом багатьох років співробітники обсерваторії займаються розробкою і виготовленням тематичних астрономічних фотографічних атласів.
Видаються методичні рекомендації для вчителів шкіл з актуальних питань викладання астрономії в школі. При Інституті удосконалення кваліфікації вчителів регулярно читаються лекції для викладачів міста та області.
